У цьому навчальному році інновацією для полтавської школи № 2 стало запровадження інклюзивної освіти – набрали першокласників у три інклюзивні класи.
«Жодна дитина не повинна відчувати себе іншою» – так звучить кредо інклюзії. А потреби і можливості дітей можуть відрізнятися. Частина учнів потребує додаткової навчальної, медичної або соціальної підтримки. Саме вони і є дітьми з особливими освітніми потребами. Це не діагноз і тим паче не інвалідність.
Раніше система шкільної освіти могла запропонувати таким дітям навчання вдома: учень був прикріплений до певного класу, але уроків не відвідував, бо всі вчителі приходили до нього додому. Тепер же школи реалізують право дітей з особливими освітніми потребами вчитися разом з однолітками.
Загалом у перший клас цього року пішли шестеро дітей з особливими освітніми потребами: по двоє в кожен клас. Більшість дітей з особливими освітніми потребами – вихованці інклюзивно-ресурсного класу БО «Зернятко», які з лютого по вересень готувалися до справжнього навчання в школі.
Як влаштоване інклюзивне навчання? Насамперед батьки мають визнати, що їхній дитині потрібна підтримка фахівця, і звернутися в інклюзивно-ресурсний центр. Там проведуть комплексну оцінку стану дитини і сформують висновок, який і є підставою для зарахування до інклюзивного класу. Дитині з особливими освітніми потребами необхідна допомога асистента вчителя (офіційна оплачувана посада) і корекційні заняття з фахівцями інклюзивно-ресурсного центру. Асистент допомагає таким дітям не лише на уроці, але й на перерві – зрозуміло, в межах свого робочого часу.
Як і в багатьох українських школах з інклюзивним навчанням, у школі № 2 його рушієм стали батьки, а саме члени благодійної організації «Зернятко» на чолі з Людмилою Іващенко. Організація захищає права дітей з аутизмом на освіту, тож педагоги школи тісно співпрацюють із «Зернятком». Так, якщо зазвичай на трьох дітей з особливими освітніми потребами в класі призначається один асистент, то в цій школі з кожною такою дитиною працює тьютор від БО «Зернятко». Усі тьютори добре знають своїх підопічних, бо готувалися з ними до школи в інклюзивно-ресурсному класі.
Для асистентів і тьюторів найбільше роботи – на перерві, оскільки для дітей це час спілкування. Одразу кілька наших співрозмовниць підтвердили, що звичайні діти набагато приязніше ставляться до своїх однокласників з особливими потребами, ніж дорослі. Вони відкриті до ігор і вільні від стереотипів.
На перший погляд може здатися, що асистент в інклюзивному класі допомагає виключно дітям, але це не так. Асистентка Аліна Северин говорить, що, на відміну від тьютора, її основне завдання – допомогти вчителю, щоб навчання було максимально ефективним для всіх дітей. Вона може щось пояснити дитині з особливим освітніми потребами, а може й помінятися місцями з учителькою: тоді вчителька індивідуально працює з дитиною, а асистентка продовжує урок. Головне – це злагодженість роботи, причому не лише з учителькою читання, письма й математики, але з учителями фізкультури та праці. Не менш важливою є співпраця з батьками:
«Коли батьки приходять по дитину, ми обов’язково розповідаємо, як вона поводилася, як працювала на уроці, які в неї виникали проблеми і що їй вдалося за сьогодні».
Попри наявність помічників, робота вчителя інклюзивного класу не така вже й легка. Вона потребує додаткових знань і вмінь, тож учителька Юлія Федоренко зараз проходить онлайн-курс з інклюзивного навчання на EdEra та планує підвищувати кваліфікацію на дистанційних курсах для вчителів. У будь-якому разі інклюзивне навчання для педагога – не лише відповідальність, але й можливість. Учителька паралельного класу Тетяна Сінайко говорить:
«Можливо, завдяки цим дітям ми навчимося бути добрішими».
Тьюторка Юлія Коломієць зізнається:
«Уже те, що дитина може сидіти на уроці, є для нас великим успіхом. Ми поки що дивимося не на те, малює вона чи складає пазли, а на те, що вона навчається в класі».
Дітям з аутизмом буває непросто відсидіти всі уроки: дається взнаки емоційна і сенсорна перевтома, тож поки що вони працюють, скажімо, на трьох уроках з чотирьох.
Клас БО «Зернятко» також задіяний: після уроків у ньому проводяться корекційні заняття. Якщо посеред уроку дитині потрібен відпочинок або усамітнення, тьютор може привести її сюди, заспокоїти і навіть продовжити почату в класі роботу сам на сам і в комфортному оточенні.
Що ж до планів на наступний навчальний рік, то, за словами Людмили Іващенко, голови БО «Зернятко» і мами першокласниці Руфіни, багато залежить від фінансування. Оплата праці педагогів інклюзивно-ресурсного класу БО «Зернятко» здійснюється за рахунок міських цільових програм та спонсорської підтримки. Отже, буде підтримка – буде й новий набір до інклюзивно-ресурсного класу.
Фото Богдана Проскурова, Автор: Марина Антонюк
Джерело: zmist.pl.ua
інклюзія, ресурсний класс, благодійність
20.11.2020
28.11.2019
03.12.2020
18.11.2020